Як зробити український сервіс україномовним. Думки експертів з приводу Закону про мову

16 січня набрала чинності 30-та стаття Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. У ній йдеться про те, що обслуговувати споживачів в Україні потрібно лише державною мовою. Українською мають надавати також інформацію про товари і послуги. Це стосується установ та організацій усіх форм власності. Як працюватиме відтепер Закон і як відстежуватимуть його виконання, розповів Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

Якщо хтось скаже, що у Тернополі нема сенсу у цій статті закону, то в інших містах та у сфері інтернет-комерції це досі актуально. Тетяна Семусь часто користується послугами Інтернет-магазинів і коли у відповідь чує російську мову, дякує і каже, що не зрозуміла жодного слова. Якщо ж переходять на українську, намагається заохочувати і дякує за чудову українську.  Що змінить закон і чи працюватиме він, пояснює Тетяна Семусь вже як адвокатка.

 

Тетяна Семусь, адвокатка

– Закон про мову у такій редакції треба було приймати ще 30 років, тоді б у нас ситуація виглядала як у прибалтійських країнах, де російської мови практично немає, хіба тільки вдома, – говорить Тетяна Семусь. – Ситуація повинна змінитися, але не одномоментно. В Україні зі спрацюванням законів узагалі проблема, а питання мови в Україні чомусь вигідно виносити у політичну площину. Але запит суспільства (навіть адекватних російськомовних громадян) однозначний: мова має бути державна. Українською мовою повинне здійснюватися обслуговування, українською мовою повинен розмовляти громадський сектор. Найлегше моніторити порушення було б через Дію або через інший додаток – спеціально створений, щоб можна було в легкій формі повідомляти – дзвінком або повідомленням. Стосовно сплати штрафів, я думаю, що буде дуже різноманітна практика. Штрафи – це добре, але виконання вимог закону має бути у площині не покарання, а у площині розуміння необхідності дотримання законів в принципі, тоді буде порядок.

 

 

Нагальним називає запровадження статті закону культуролог і релігієзнавець з Черкас Євген Савісько. На його думку, закон стверджує право української мови на території всієї держави. а також дозволяє представникам титульної нації не відчувати себе меншовартісними. 

 

Євген Савісько, культуролог

– Механізм впливу на порушників цього закону доволі складний і розмитий, – каже Євген Савісько. – Якщо вас обслуговують не тією мовою, якою ви хочете, ви можете оскаржити дії самому порушнику – чи то працівникові магазину, чи то кафе, чи то АЗС. Далі ви можете поскаржитися керівнику установи або подзвонити на гарячу лінію. І третій спосіб – поскаржитися мовному омбудсмену, який розглядатиме вашу скаргу до 30 днів і аж тоді вирішить чи вона обґрунтована. Також рекомендується подавати докази на підтвердження того, що вас не обслуговували українською мовою – аудіо чи відеофіксацію. Це що тоді, кожен громадянин має ходити з увімкненим диктофоном або ж камерою? Навіть якщо скарга буде визнана обґрунтованою, тоді порушнику винесуть попередження, а в разі повторного – випишуть штраф у розмірі від 5100 до 6800 грн. Враховуючи систему українського правосуддя, чудово розуміємо, що дане рішення цілком може бути оскарженим, а на час дії оскарження дія припиняється.

 

Євген Савісько говорить також про незрозумілу роль самого Омбудсмена – чи це буде секретаріат у столиці, чи матиме він представників на місцях. Скарги можуть бути фальшивими, додає культуролог. Не виключено, що законом зловживатимуть навіть конкуренти підприємців.

 

Голова Тернопільської обласної організації Спілки письменників Олександр Смик звертає увагу не лише на обслуговування. На його думку, мовні омбудсмени мали би стежити й за іншими сферами.

 

Олександр Смик, голова Тернопільської обласної організації НСПУ

– Те, що українська мова має бути державною в Україні, ніхто навіть не має сумніватися в тому, – стверджує Олександр Смик. – Але хотілося, щоб мовні омбудсмени звернули увагу також на богослужіння, якою мовою під час війни служать в церквах.  Друге, на що варто звернути увагу, абсолютно звичаєві побутові речі в магазинах, тому що дуже багато людей, які під час війни переселилися на терени Західної України, українською не говорять. А третє: зверни увагу на себе. Інколи у тому ж Фейсбуці проскакують пости російською, тому варто стежити що постиш. Мене турбує інше: країна перестала читати, видавати свої книги. Мовний закон потрібен, але треба на нього подивитися ще глобальніше. 

 

 

 

Думки з приводу запровадження такої норми закону залишають користувачі соцмережі  Facebook на своїх сторінках. Ось одна із них. 

Журналістка Наталя Соколенко пише: #16січня, коли набирають сили нові вимоги закону про застосування української мови у сфері обслуговування й торгівлі, чудовий привід для моїх російськомовних друзів перейти на українську і вже з понеділка не повертатися в російську. 

 

– 16 січня — це, окрім всього, чудовий привід і вам перейти на українську. Просто всім скажете: для зручності, разом із усією сферою сервісу, – резюмує Наталя Соколенко.

0 0 голос
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі