Тернопільський аеропорт: колекція невиконаних обіцянок. Що далі?

На останньому засіданні 7-ї сесії обласної ради депутати підтримали рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю “Аеропорт”. Його засновниками виступають КП обласної ради “Наглядбудінвест” з КП Тернопільської міської ради “Підприємство матеріально-технічного забезпечення”. Новостворене підприємство “Аеропорт” займатиметься розвитком Тернопільського летовища. Журналісти LifeTer зібрали обіцянки тернопільських чиновників за останні 10 років. 

Трохи історії. Початок роботи авіації у Тернополі датують 1947 роком. Тернопільський аеропорт збудували у 1960 році. У 1969 році реконструювали аеровокзал, а в 1985 році – злітно-посадкову смугу. Тернопіль мав повітряне сполучення з багатьма обласними центрами України. Була можливість перельотів у райцентри області. У 1980-х тут працювало понад пів тисячі людей, з них 120 осіб льотного складу, мали 23 вертольоти і 12 літаків. До Одеси, пригадують старожили, можна було долетіти за 17 карбованців, до Києва – за 15, до Борщева – за три. Політ до Києва тривав 55 хвилин. 

На початку 1990-х пасажиропотік зменшився і з 2001 року аеропорт припинив повноцінну роботу. Коли розпався Союз, аеропорт став комунальним підприємством Тернопільської обласної ради. Наразі він приймає чартерні рейси, однак регулярних авіарейсів з Тернопільського летовища нема. 

Якщо вірити Вікіпедії, упродовж одного місяця у 2010 році аеропорт працював. Двічі на тиждень тут відбувалися рейси до Києва. Тернополянка Лариса Миргородська стверджує, що то був єдиний рейс і вона була серед його пасажирів.

  • Летіла у Київ по справі, це було дуже зручно, займало всього годину часу, але страшенно дорого – 600 грн. (на той час 75 доларів, – прим.ред.) Це могли собі дозволити хіба люди, які летіли у відрядження і рейс оплатила організація. 

За 30 років незалежності Тернопільську обласну держадміністрацію очолювали 17 голів і майже з них щось говорив про аеропорт. Ми знайшли обіцянки  декого з них.

 

Юрій Чижмарь (2007-2010):  – Найперше шкодую, що не «пробив» питання з аеропортом, а обласний центр без аеропорту неминуче стане селом. На жаль, не вдалося тут знайти порозуміння ні з керівництвом, ні з депутатами обласної ради, адже саме на балансі останньої знаходиться цей об’єкт. Я пробував переконати, та не переконав, що спочатку за свої гроші необхідно виготовити проект, щоб «застовбити» це питання, а вже під нього «вибивати» державні кошти. З цього питання я не «з’їду».

 

 

 

У 2011 році почалися розмови про повноцінну роботу Тернопільського аеропорту, запровадження міжнародних рейсів і доступні ціни на польоти до Києва. Про це і не тільки говорив тодішній голова обласної держадміністрації Валентин Хоптян. Авторка матеріалу у 2012 році дослівно розшифрувала його слова для видання “Погляд”. Чиновник обіцяв, що “аеропорт полетить на Крим і Рим”. 

 

– Я мав зустріч з віце-прем’єром Борисом Колесніковим, де ми домовились, що «полоса» в Тернополі – одна з кращих не тільки в Західній, але й в центральній Україні, звичайно, за винятком столиці нашої держави і Львова, де збудували аеропорт до Євро-2012, – говорив Хоптян. – Приємно, що знайшлися спонсори, ми проплатили за ліцензію і з вчорашнього дня (16-07, – прим. автора) аеропорт почав діяти.

Чого тільки не обіцяв на посаді пан Хоптян. У тому ж інтерв’ю він хвалився домовленістю з “Ватрою”, яка освітить дорогу від летовища до Збаразького кільця, і митним обладнанням, яке його харківський колега Михайло Добкін передав Тернопільському летовищу за 1 грн. Очільник ОДА обіцяв тоді перший рейс до Стамбула вже у вересні, і раз на 10 днів до Італії. 

Обласну раду на той час очолював свободівець Олексій Кайда. У нього теж був план відродження летовища. 

  • Ми переконані, що майбутнє  аеропорту не лише у пасажирських, а й, і це на багато вигідніше, транспортних перевезеннях. Навколо нього могли б зосереджуватися складські приміщення, ремонтні майстерні, авіашкола, аероклуб, і ще багато чого цікавого і необхідного, як це відбувається у інших країнах.  Він може стати великим транспортний вузлом, якщо перенести сюди приміський автовокзал, створити відповідні умови, підвести необхідні комунікації. Це було б новим подихом для відродження краю, – говорив Олексій Кайда перед гостями зі Швейцарії.

В кінці 2016 року знову з’явилася надія на відновлення повноцінної роботи аеропорту. Летовище отримало сертифікат на один рік. Про це на прес-конференції повідомив тоді І заступник голови обласної ради Василь Деревляний.

 

Про відновлення аеропорту місцеві чиновники звітували перед столичними посадовцями. Голова облдержадміністрації Степан Барна у 2017 році розповів віце-прем’єру Степану Кубіву, що робота у цьому напрямку ведеться.

  • Ми зараз розглядаємо можливість перетворення аеропорта і як базового для лоукостів, і для ремонту і обслуговування діючих літаків, – казав Степан Барна.

 

Чиновники плекали надію, що на летовище прийде інвестор. Під час Х Міжнародного інвестиційного форуму у Збаражі, який відбувся у травні 2018 року, тодішній голова обласної ради Віктор Овчарук зазначив: готові на будь-які умови.

– Для того, щоб летовище запрацювало, треба мати значні ресурси. Тільки для ремонту та продовження полоси необхідно 200 мільйонів, для огородження – 40-50 млн. Ще треба отримати сертифікат безпеки, який би надавав можливість приймати авіарейси. Враховуючи те, що бюджет Тернопільської області – не зовсім такий, який би дозволяв такі кошти знайти, останні роки ми шукали можливості. У 2015 році обласна рада отримала летовище у розваленому стані. Не було закріплено землю за власністю облради, майно теж було необлікованим. Відповідно ми почали проводити ці процеси. Якщо у 2000 році землі було 200 гектарів, то нам передалося лише 153. Упродовж останніх років облрада виділяла кошти на утримання та навчання персоналу, аби у будь-який момент бути готовими до старту, під час звіту у прямому ефірі телеканалу UA: Тернопіль розповів голова Тернопільської облради Віктор Овчарук.

 

Остання новина про Тернопільський аеропорт з’явилася на початку лютого 2021 року. Йшлося про створення обласною і Тернопільською міською радою підприємства “Аеропорт”, яке займатиметься відновленням летовища.

 

Нинішній голова Тернопільської обласної ради Михайло Головко також переконаний, що аеропорт мусить працювати. За його словами, інвестор сюди не зайде, доки летовище не буде у належному стані, яке треба відбудувати за власні кошти. І лише після того можна говорити про залучення інвестицій. 

 

  • Сьогодні довжина злітної смуги становить 1,8 км (потрібно 2,4 км), ширина 42 метри, а за міжнародними стандартами потрібно 45. Не витримає навантаження й бетонне полотно, його треба буде підсилити, – говорить Михайло Головко в інтерв’ю Українському радіо Тернопіль. – Сюди мають літати хоча би літаки середнього класу, Боїнг-737, пасажиропотік повинен бути не менше 200 пасажирів на годину. Термінали повинні бути на 3000 пасажирів, зрозуміло, що старе приміщення не придатне. 

За попередніми підрахунками, на проєктно-кошторисну документацію потрібні близько 4-х мільйонів гривень, лише тоді можна буде говорити про остаточну вартість відновлення злітної смуги. 

Для самоокупності аеропорта потрібно не менше двох рейсів на день, а також відчуження земель навколо летовища, які належать територіальним громадам Тернопільського району. Гроші на реконструкцію злітної смуги чекають також і від територіальної громади Тернополя, адже комунальне підприємство “Аеропорт” створене разом з містом. 

4 мільйони гривень на проєктно-кошторисну документацію мають виділити на одній із найближчих сесій. Ми ж продовжуємо стежити за долею тернопільського летовища. Чи вдасться Михайлу Головку у спілці з міським головою Тернополя Сергієм Надалом позитивно зрушити з місця питання аеропорту – покаже час. 

 

0 0 голос
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі