Що варто знати про метеочутливість

Більшість вважає метеочутливість синдромом людей похилого вiку. В умовах сучасної швидкої зміни погоди така думка є хибною, адже все більше молодих осіб скаржаться на погане самопочуття. Найбільше вiд метеочутливостi потерпають жiнки, оскільки внаслiдок надмiрної емоцiйностi вегетативна система швидше й активнiше реагує на будь-якi зовнішні фактори i стреси. Представники сильної статі не застраховані від того, аби не стати природним барометром. Особливо це стосується тих, хто має серцево-судинні захворювання.

Вітер, сонце і вода – не завжди кращі друзі

На метеочутливість, за даними експертів, страждає 63 відсотка жителів великих міст віком від 28 років. Погодні фактори діють на нас по-різному. Через шкіру на стан організму впливають температура, вологість, вітер, сонячні промені, атмосферна електрика, радіоактивність, а через легені сприймаємо температуру, вологість, вітер, чистоту повітря, його іонізацію. На зір, слух, нюх, смак діють шум, запах, температура, хімічний склад повітря.

Оптимальними для людини вважають такі погодні умови: 16-18 градусів тепла, 50 відсотків вологості, тиск – 750 мм рт.ст. Температура повітря вище плюс 30 розслабляє стiнки судин, особливо нижнiх кiнцiвок (вен), знижує їхнiй тонус, внаслідок чого там зосереджується кров і збільшується навантаження на серце. Пiдвищена вологiсть i висока температура – далеко не найкращий клiмат для людини. Така погода рiзко знижує тепловiддачу, тому в організімі відбувається накопичення тепла в органiзмi, а випаровування практично вiдсутнє. Це теж створює додаткове навантаження на серцево-судинну систему.

Несприятливо впливають і різкі коливання температури. Раптовий перепад на 10-20 градусiв i бiльше за добу в бiк похолодання вивiльняє з клiтин гiстамiн, провокуючи розвиток алергiчних реакцiй у людей. Сильний вiтер посилює переохолодження, ускладнює дихання, стомлює та виснажує нервову систему.

Падiння атмосферного тиску на 7-8 мм рт. ст. упродовж доби – неабияке випробування для дихальної системи, роботи серця та судин. У такi моменти в атмосферi зменшується вмiст кисню, тому у втомлених і хворих людей з’являються ознаки кисневого голодування, а саме: слабкiсть, задишка, вiдчуття духоти, брак повiтря. Антициклон приносить пiдвищений атмосферний тиск, стiйку малохмарну погоду зi слабким вiтром. Такi погоднi умови добре переносять усi, окрiм схильних до алергiї.

Порятунок – контрасний душ і прогулянки

До групи ризику належать гiпертонiки, гiпотонiки, тi, хто має аритмiю, тахикардiю, брадикардiю, атеросклероз, iшемiчну хворобу серця, порушення мозкового кровообiгу. Пiд час змiни погодних умов можуть розвинутись депресивнi стани чи неврозоподiбнi, зокрема дратiвливiсть, апатiя.

Медики розрізняють п’ять типів погодних умов, які по-різному впливають на людей.

індиферентний – людина не відчуває жодного впливу погоди на свій організм;

тонізуючий – зміна погоди добре впливає на людину, як правило, тонізується самопочуття хворих на хронічну кисневу недостатність, артеріальну гіпотонію, ішемічну хворобу серця, на бронхіт;

спастичний – з’являється під час різкого похолодання, коли атмосферний тиск зростає і вміст кисню у повітрі збільшується:

гіпотензивний – проявляється при зниженні кількості кисню у повітрі, адже через це знижується тонус судин. Гіпертоніки в таких умовах почувають себе добре;

гіпоксичний – теплішає і знижується вміст кисню у повітрі. У ці дні страждають хворі на кисневу недостатність та на ревматизм.

Лікарі виділяють три типи реакцій на зміну погоди.

Перша з них – це власне метеочутливість, яка розподіляється на біологічну (зумовлена генетичними факторами) і фізіологічну (реакція здорового організму). До підвищеної метеочутливості призводить надлишкова вага, ендокринні порушення в період статевого дозрівання, вагітності та клімаксу. Залежність від зміни погоди може виникнути після травми голови, грипу, ангіни, запалення легенів.

Симптоми. Слабкість, головний біль, сонливість, лихоманка, зниження працездатності, концентрації уваги та настрою.

У цьому випадку лікарі радять зменшити фізичну активність, уникати напруженої розумової роботи, здатної викликати перевтому. Також не рекомендується споживання м’ясної, жирної і смаженї їжі, гострих приправ і алкогольних напоїв. Тим, у кого спостерігається збудження і неспокій, варто пити заспокійливі збори, чаї та відвари з м’яти, плодів шипшини та глоду, глухої кропиви, валеріани. Народна медицина рекомендує змішати свіжий сік буряка та мед у рівних пропорціях і вживати по столовій ложці 4-5 разів на день. Також варто ранок розпочинати із теплого душу та ритмічної дихальної гімнастики, а завершувати день довгою (не менше години) прогулянкою.

Метеопатія (метеозалежність) проявляється через стрибки артеріального тиску, прискорення пульсу, підвищення температури тіла, безсоння, головокружіння, біль у суглобах, судоми, зниження працездатності. Як правило, цей тип метеочутливості є наслідком хронічних захворювань або послабленого імунного захисту через грип, ГРВІ, тютюнопаління, кавоманію, серйозну травму або стрес.

У цьому разі лікарі рекомендують заздалегідь готуватися до змін погоди, сповільнити темп життя, знизити рівень стресу, уникати нераціональних розумових та фізичних навантажень. Метеопатам усіх типів допомагає контрасний душ, фізичні вправи, біг та гімнастика для дихання.

Третій тип – метеоневроз, який за симптоматикою схожий із попереднім, але при цьому людина не має жодного з перелічених захворювань, просто вміє себе «накрутити», «запрограмувати». Тобто поза істерикою її пульс та артеріальний тиск завжди у нормі. У цьому випадку потрібно звернутися до лікаря – невролога чи психіатра. Часто ці проблеми вирішуються просто і доволі швидко.

0 0 голос
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі