10-11 класів не буде? Представник МОН про реформу старшої школи

Про реформу старшої школи та все її підводне каміння «Освіторія» детально поспілкувалася з Юрієм Кононенком, директором Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН.

Сергій Шкарлет вже спростував чутки про те, що не всі українські учні цьогоріч зможуть перейти до 10–11-х класів. Проте в поясненні міністра та МОН не прозвучало, що робити сім’ям дев’ятикласників, яких ще на початку шкільного року попередили: «Набір до 10-го класу їхня школа в 2021 році проводити не буде». Або за яким же принципом районні управління освіти визначають, в яких закладах освіти залишаться 10-ті класи, а в яких — ні.

До того ж українські батьки не на жарт занепокоєні: чи поставить учнів у нерівні умови створення старшої профільної школи? Комусь пощастить з першого класу навчатись у ліцеї. А хтось буде змушений вступати до 10-го класу ліцею за спеціальним конкурсом, докладаючи подвійних зусиль. Не менше нарікань викликала новина про те, що ліцеї можна буде створювати в містах із населенням не менш ніж 50 тисяч осіб. Але в МОН запевняють — усе ще може змінитись.

Гімназія, ліцей чи професійний коледж: куди вступати дитині?

Реформа шкільної освіти в Україні вимагає поділу шкіл на три ступені. У школах I ступеня будуть навчатися діти з 1-го по 4-й клас. Школа II ступеня (гімназія) прийматиме учнів з 5-го по 9-й клас. І нарешті школа III ступеня — з 10-го по 11-й та 12-й класи.

Школа III ступеня матиме кілька гілок. Перша гілка — 10–11-ті класи академічних ліцеїв. Друга гілка — професійний коледж як аналог технікуму чи профтехучилища. Якщо учень не вступає до ліцею — може від двох до чотирьох років навчатись у коледжі.

Юрію Григоровичу, які етапи передбачені саме у 2021 році щодо відокремлення старшої школи?

Немає конкретних етапів, які передбачені цьогоріч. Зміни проходитимуть поступово й мають на меті створення до 2027 року мережі ліцеїв — саме так заплановано в законі про освіту. У 2027 році до 10-го класу перейдуть діти, які вступили до 1-го класу у 2018 році та почали навчатись у Новій українській школі.

Усі без винятку українські учні мають право на отримання повної загальної середньої освіти. Щоб здобути її, хлопці й дівчата отримають вибір: навчатися або в старшій школі (10-ті, 11-ті, 12-ті класи), або в закладах професійної освіти, або в закладах фахової передвищої освіти. Недарма старша школа називається профільною: хтось хоче обрати профіль фізика чи хіміка, хтось — слюсаря чи кухаря. Відповідно, частина дітей піде до ліцею, частина — до професійних коледжів.

Хто займатиметься створенням ліцеїв?

Обласні та міські ради населених пунктів із кількістю населення 40–50 тисяч мешканців. Також законодавством визначено, що ліцеї є окремими юридичними особами.

У селах та містах з меншою кількістю населення обурені цим рішенням.

У нормативному регулюванні можливі зміни. Депутат Лариса Білозір зареєструвала законопроєкт, який має на меті розширити можливості формування старшої профільної школи. Міністерство освіти цю ініціативу підтримує.

Якщо Верховна Рада затвердить законопроєкт, на заснування ліцею матимуть право не лише обласні та міські ради в містах із населенням понад 50 тисяч осіб, а всі без винятку органи місцевого самоврядування.

Також ліцеї можна буде створювати на основі двох 10-х класів (поки що йдеться про чотири десяті класи). Опорні школи теж можуть бути ліцеями.

В Україні не можуть одночасно працювати 11 тисяч ліцеїв

Скільки колишніх шкіл III ступеня трансформуються в заклади освіти I і II ступенів? Можете озвучити статистичні дані?

Статистики з конкретними цифрами немає, адже робота з трансформації шкіл — на початковому етапі. В Україні діють близько 11 тисяч шкіл, які надають освіту на всіх трьох ступенях. Тобто, у країні діють близько 11 тисяч ліцеїв. Якщо говорити про повне виконання законодавства — це завелика цифра. Стільки ліцеїв у країні не може бути.

Днями відбулося засідання колегії Департаменту освіти і науки КМДА, в якому я взяв участь. Якщо говорити про Київ — до реформування старшої школи в столиці готуються протягом останніх двох років, створено ретельний план дій.

Представники районних управлінь освіти розповідали під час зустрічі, які заклади освіти й чому згодом перетворяться на гімназії, а які стануть ліцеями. Ці ідеї вони обговорюють з батьками, детально розповідають про плюси та мінуси. Важливо і те, що остаточного рішення ці районні управління освіти ще не ухвалювали, робота триває.

Основна ідея трансформації — зробити ліцеї потужними освітніми закладами, в яких концентрація кадрових, матеріально-технічних та фінансових ресурсів буде максимальною. Посилення ролі ліцеїв — загальносвітовий тренд. Дітям потрібна можливість отримувати й шліфувати знання з обраного профілю прицільно.

Є задокументовані випадки активної незгоди з трансформацією в гімназії таких київських закладів, як школа «Київська Русь», школа № 316, школа № 315. Ще до нового року вони планували набирати учнів до 10-х класів, але раптом це унеможливили. Такі випадки непоодинокі в школах різних міст України — на початку осені 2020 року батьків повідомляли, що набір до 10-х класів не відбуватиметься. Як поясните таку стрімку та стресову трансформацію?

Міністерство освіти не може на власні очі побачити, як саме та на підставі чого в Житомирі, Києві чи Харкові проводять трансформацію шкіл та якими темпами. Особисто я не чув, щоб закривали 10-ті класи. Якщо батьки пишуть таке в групах у соцмережах — це ще не аргумент.

Що стосується конкретних рішень конкретних органів місцевого самоврядування — у першу чергу за роз’ясненням варто звертатися до них. Реорганізація мережі освітніх закладів в Україні проводиться постійно.

Можу навести приклад із власного досвіду. Коли в 2014 я починав роботу в Міністерстві освіти на нинішній посаді, в країні існувало 17 тисяч шкіл. А в 2021 році в Україні функціонує 14 800 шкіл. Хто і що трансформує чи ліквідує — не належить напряму до компетенції МОН. На озвучені вище питання дасть відповідь орган місцевого самоврядування.

Українські батьки та учні можуть бути наразі спокійні: масового закриття 10–11-х класів не буде — ні в 2021, ні в 2022 році. Сподіваюсь, такого взагалі не станеться.

Набір до 10-го класу у вашій школі не проводиться? Учень вступатиме до ліцею на конкурсній основі

Який порядок зарахування учнів до 10-го класу діятиме цьогоріч? І що робити сім’ям 9-класників, яких на початку шкільного року попередили про те, що набір до 10-го класу школа в 2021 році проводити не буде?

Законом визначено чіткий порядок зарахування, відрахування та переведення учнів державних та комунальних закладів освіти.

Усі діти, які навчаються в 9-му класі загальноосвітньої школи, за бажанням зараховуються до 10-го класу. Звісно, учні мають право продовжити навчання в технікумах чи коледжах.

Якщо органи місцевого самоврядування вже ухвалили рішення про те, що набір до 10-го класу в цій конкретній школі проводитися не буде, учні можуть продовжити навчання в будь-якій іншій школі. Маю великі сумніви, що в Україні є багато шкіл з подібною ситуацією. Це поодинокі випадки.

Проте про них багато говорять і не можуть розібратись: як дитина вступатиме до іншої школи?

Якщо місць в обраній школі вистачає, зараховувати будуть усіх охочих учнів. Якщо місць недостатньо — проводиться конкурсний відбір. Принципи відбору встановлює заклад, роблячи акцент на профільних дисциплінах. Наприклад, якщо мова про фізико-математичний ліцей — від учня вимагатимуть добрі знання саме з цих двох предметів.

Чи не ставить це учнів у нерівні умови? Адже дітям, які з 1-го класу навчались у ліцеях, не потрібно наново вступати кудись та подвоювати навантаження через вступ. А ще — полишати школу у своєму районі.

Такої думки я не поділяю. Це надто простий підхід — говорити, що створення старшої профільної школи ставитиме учнів у нерівні умови.

Уявімо, ви вирішили здобувати робітничу професію. Живете в маленькому місті чи селі, а училище, яке вам потрібне, розташоване в районному чи обласному центрі. Що ви будете робити? Правильно, доведеться туди їздити або заселитись у гуртожиток закладу.

Але я розумію батьків, які говорять про певні незручності. Якщо дитина дев’ять років ходила до школи, яку видно з вікна, а тепер треба їхати до ліцею 4–5, а то й усі 10 зупинок — це дійсно незручно.

Створимо систему пансіонів при закладах освіти

Чи передбачено транспорт для дітей, які проживатимуть далеко від місця навчання, та як потраплятимуть до ліцею учні із сіл?

Звісно, трансформація мережі освітніх закладів передбачає створення відповідних умов: системи підвезення та системи пансіонів. Ми будемо створювати в школах пансіони, щоб учні змогли там жити, якщо добиратися до освітнього закладу проблематично. Це буде складна реорганізація, і точно не за один рік.

Такі зміні незвичні для української системи шкільної освіти, але в усьому світі це вже давно норма. У нас поки що до цього звикли тільки в системі професійної освіти та в системі фахової передвищої освіти.

Пансіони — це те, що ми раніше називали гуртожитками чи інтернатами. До прикладу, ваша дитина обдарована в математиці й хоче навчатись поглиблено. Але їздити щодня із села до міста чи в районний центр для неї — нездійсненна місія. Саме для таких учнів ми створимо зручні умови. У пансіоні дитина зможе жити потягом тих п’яти днів, коли відбувається навчання. У пансіонах розташуються спальні блоки (окремо для хлопців і дівчат), кімнати для готування уроків та індивідуальних занять, санвузли та душові кімнати (окремо для хлопців і дівчат), медичний блок та харчоблок, а також кімнати для вихователів.

Пансіони створюватимуться саме там, де є нагальна необхідність. Наприклад, у Києві — розвинута транспортна система, і тут пансіони не так потрібні, як у районних центрах, куди діти добиратимуться до ліцеїв із сіл.

Чи планується створення в Україні додаткових ліцеїв і профтехучилищ, щоб дев’ятикласники вільно змогли обирати, куди йти здобувати фах? Існує думка, що «на всіх ліцеїв не вистачить, як і хороших коледжів».

А для чого Україні додаткові ліцеї? Кількість учнів системи загальної середньої освіти за 30 років незалежності скоротилася майже вдвічі. А ось кількість закладів загальної середньої освіти зменшилась у півтора раза. Можливо, менше. У нашій країні є багато шкіл, які були розраховані на 1000–1500 дітей, а зараз там навчається до 500 учнів. Нагальної потреби у створенні нових закладів не бачу, якщо говорити про приміщення.

Мова не стільки про приміщення, як про якісне наповнення закладів освіти кадрами, матеріально-технічною базою…

Те, про що ви говорите, і є частина трансформації мережі освітніх закладів. На прикладі Києва можу сказати, що районні управління освіти столиці стараються врахувати інтереси та можливості різних педагогічних колективів.

Батьки звикли до того, що школу можна бачити з вікна та розуміти: «Моя дитина навчатиметься тут з 1-го по 11-й клас». Скоріш за все, трансформація вплине на цю усталену думку. Так чи інакше, до змін доведеться звикати.

Який план дій у разі появи дефіциту місць у старших класах?

Такого бути не може. Річ у тім, що отримання освіти гарантує Конституція. Велика роль належить місцевим органам управління освіти, щоб таких прецедентів із «дефіцитом» не траплялося.

У який термін батьків учнів мають попередити про те, що набір до 10-го класу проводитися не буде? Для багатьох батьків ця новина стала шоком у вересні 2020 року.

Це питання місцевого значення. До прикладу, якщо Київська міська рада ухвалила рішення про зміну статусу закладу (була школа I–III ступенів, а за новим статутом — гімназія), то очільники закладу освіти мають одразу ж про це проінформувати.

Важливо: перед тим як приймати будь-яке рішення, орган місцевого самоврядування має провести громадське обговорення. Громадяни мають право озвучити власне бачення, яке вплине на кінцевий результат.

Історія питання

Чому Україна реформує професійну освіту?

У Міністерстві освіти роблять акцент на тому, що професійна освіта — той складник української системи освіти, де людина будь-якого віку може оволодіти знаннями, уміннями і навичками за певною робітничою професією. А щоб випускник закладу міг бути конкурентним на ринку праці, заклади професійної освіти мають надавати якісну підготовку.

Зараз деякі заклади мають зношене на 60 % обладнання, а зміст та методики викладання не відповідають вимогам роботодавців. Ще однією проблемою, яку має змінити реформа, є низький престиж та стереотип другорядності професійної освіти в суспільстві. Через це дві третини випускників шкіл обирають вищу освіту, при цьому третина з тих, хто нині має статус безробітного, — молодь до 35 років.

Такий дисбаланс на ринку праці призводить до зменшення ефективності роботи самих закладів освіти. Тож реформа професійної освіти, за переконанням Міністерства освіти, допоможе кожному учневі здобути затребувану на ринку праці професію в комфортних умовах.

0 0 голос
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі